Міамі тримає м’яч як під час фільму — але не забирає очки. Нашвілл не кричить, він просто чекає… поки ти думаєш: “Це ж такий гра?” А потім — бах! У Львові це називають “поетичним паузом”. Дехто зрозумів: що перемога — це не кількість передач, а ритм тихого влучу. Хто зупинився? Можливо… ніхто. А ти? Сподіваєшся на швидку санцiю?